У Полтаві обговорили Концепцію сфери розвитку «Житло та житлова інфраструктура»
Слідкуйте за «Новини Полтавщини» в Google
17 квітня у Полтавській міській раді відбулось чергове засідання міждисциплінарної робочої групи, на якому розглянули робочу версію Концепції однієї з важливих сфер розвитку міста – «Житло та житлова інфраструктура».
У зібранні взяли участь секретар міської ради Оксана Деркач, заступник міського голови Ольга Борисенко, голови районних рад та депутати міської ради, керівники структурних підрозділів міськвиконкому, представники КО «Інститут розвитку міста», експерти проекту «Інтегрований розвиток міст України», повідомляють у міській раді.
Презентацію робив головний фахівець КО «Інституту розвитку міста», Заслужений архітектор України, член Національної спілки архітекторів України Вадім Вадімов:
На сьогодні місто Полтава має екстенсивний характер забудови, про що свідчить щільність населення, яка становить у межах міста 2832,3 осіб на кв. км. Цей показник нижче середньостатистичного для аналогічних по чисельності міст України. Земельні ресурси в місті використовуються не ефективно. Місто має значний потенціал для ущільнення та інтенсифікації розвитку сфери житла, – підкреслив Вадім Вадімов.
Він також ознайомив присутніх з основними статистичними даними, узагальненими під час підготовки концепції сфери розвитку «Житло та житлова інфраструктура». Так, основними типами житла для міста Полтава наразі є багатоквартирне (78%) та садибне (22%). Територія під житловою багатоквартирною забудовою складає 700,3 га, територія під садибною забудовою складає 2376,16 га. Із загальної чисельності населення Полтави станом на 2017 рік 287,1 тис. чол. (станом на 2017 р.) у багатоповерховому житловому фонді проживає понад 238 тис. осіб, а у садибному житловому фонді – 49 тис. осіб. Кількість садибних будинків – 15 905, при загальній кількості житлового фонду 1511,0 тис. кв.м. Кількість квартир становить 139841, при загальній площі багатоповерхового житлового фонду 5178,5 тис. кв.м.
Концепція сфери розвитку «Житло та житлова інфраструктура» визначає 2 важливі цілі: забезпечення всіх верств населення доступним житлом та створення комфортного середовища та життєдіяльності, зручної доступності соціальних послуг.
Під час зібрання обговорили основні фахові принципи, які нададуть змогу у досягненні поставлених стратегічних цілей, серед яких єдина концепція просторового планування – сучасне урбаністичне місто; компактне розміщення привабливого житла в міських районах; забезпечення раціональної системи розселення, раціонального взаємного розташування зон житлових та громадських будівель, промислових, оздоровчих та природоохоронних зон під час планування та розвитку міста (будівництва); забезпечення привабливості та комфортності міста у всіх його частинах та для всіх громадян (районів); інтеграція нових житлових районів у міську тканину з урахуванням історичного середовища за умов збереження історико-культурної спадщини міста; контроль кількості поверхів і площі будівель в центральних історичних районах; врахування екологічних стандартів та принципів; формування підцентрів, заснованих на принципах “повної функції”, доступності та інклюзивності; закріплення територій на основі їх розподілу у районах багатоповерхових забудов серед ОСББ, ЖБК; забезпечення відповідного кількісного та якісного рівня удосконалення зелених зон та публічних місць.
Експерти проекту «Інтегрований розвиток міст України» підкреслили – досвід розвитку міст Європи свідчить, що особливо ефективною є концепція, що поєднує в собі житло, робочу діяльність, освіту, постачання і дозвілля в міських кварталах. Якісне житлове середовище передбачає доступність всіх послуг на пішохідній відстані, поряд з домівкою, мобільність, наявність впорядкованих зон для відпочинку та повноцінної рекреації поряд з житлом, якомога більше зелених зон та парків, сучасних відкритих громадських просторів для проведення сімейного дозвілля, наявність повного спектру послуг в зоні проживання.
Під час засідання члени робочої групи детально обговорили усі проекти та висловили свої думки стосовно їхньої доцільності.
матеріал підготував/ла: Дмитро Кравченко
